Не згасне свіча пам'яті
- ПАМ'ЯТАЄМО КОЖНОГО
- Не згасне свіча пам'яті

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
11 серпня 2026 року минає два роки від дня загибелі капітана Артема Миколайовича Суханова, позивний «КЛЮЧ» - командира механізованого батальйону військової частини А4718, мужнього офіцера, відданого захисника України.
Сьогодні, 20 липня минає рік від дня загибелі нашого Героя — Буткевича Владислава Валентиновича.
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та світлій пам'яті, згадуючи нашого односельчанина, жителя села Лип'янка — Буткевича Владислава Валентиновича (04.04.1994 – 20.07.2025), який віддав найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Владислав був жителем села Лип'янка, стрільцем-помічником гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4638. Загинув поблизу населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області, мужньо виконуючи свій військовий обов'язок. З нагоди першої річниці від дня загибелі Героя на Алеї Слави відбувся мітинг-реквієм. Небайдужі жителі громади зібралися, щоб хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанувати світлу пам'ять Владислава, висловивши глибоку вдячність за його мужність, самопожертву та відданість Україні. Минув рік, але біль втрати не згасає. Пам'ять про Владислава назавжди житиме у серцях земляків як символ мужності, відваги та безмежної любові до Батьківщини. Вічна пам'ять і слава Герою! Герої не вмирають!
Сьогодні, 13 червня 2026 року, минає 12 років від дня загибелі нашого земляка, уродженця села Веселий Кут, майора (посмертно) Андрія Павловича Тихолоза
Сьогодні, 13 червня 2026 року, минає 12 років від дня загибелі нашого земляка, уродженця села Веселий Кут, майора (посмертно) Андрія Павловича Тихолоза, який віддав своє життя, захищаючи Україну.
Алея Пам’яті — вічний символ шани та вдячності
26 червня 2024 року в Лип’янській громаді відбулося відкриття Алеї Пам’яті загиблих захисників України. Це місце стало символом глибокої вдячності нашим землякам — сміливим і нескореним воїнам, які віддали свої життя у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у 2014–2024 роках.
Сьогодні, 26 квітня, минає два роки з дня загибелі нашого земляка — Замашного Юрія Олеговича, жителя села Нечаєве.
Сьогодні, 26 квітня, минає два роки з дня загибелі нашого земляка — Замашного Юрія Олеговича, жителя села Нечаєве.
🕯️ Сьогодні, 1 березня 2026 року, минає перша роковина з дня загибелі нашого односельчанина — жителя села Лип’янка, Героя Ляховецького Віктора Володимировича.
29 серпня 1978 року народився справжній син України, мужній воїн і відданий патріот. 1 березня 2025 року його життя обірвалося під час виконання військового обов’язку в районі населеного пункту Успенівка Покровського району Донецької області.
Сьогодні минає друга роковина з дня загибелі Героя – Красюка Дмитра Сергійовича
Сьогодні, 20 лютого, минає друга роковина з дня загибелі жителя села Кавунівка Красюка Дмитра Сергійовича — солдата, інспектора прикордонної служби, кулеметника, 26 січня 1982 року народження.
🕯 Пам’ять про Олександра Кондратюка – «Чорного Вовка», Героя Донецького аеропорту
Сьогодні, 20 січня 2026 року, минає 11 років із дня загибелі жителя села Ярославка – Кондратюка Олександра Івановича.
🕯 27 грудня — день пам’яті Мачульського Віталія Ігоровича
Сьогодні ми згадуємо Мачульського Віталія Ігоровича — мешканця села Глиняна Балка, молодшого сержанта, інструктора навчального взводу, який віддав своє життя за Україну. Минуло два роки з того дня, коли він загинув у бою поблизу Іванівського, Бахмутського району. Його ім’я назавжди вписане у нашу історію як ім’я Героя, що стояв на захисті свободи.
🕯 27 грудня — день пам’яті Швеця Андрія Григоровича
Сьогодні ми вшановуємо нашого земляка - Андрія Григоровича Швеця, жителя села Ярославка, який загинув, захищаючи Україну. Минуло два роки з того дня, коли його життя обірвалося в бою поблизу Вербового, що на Запоріжжі. Але пам’ять про нього — жива, сильна, незгасна. Андрій мав своє звичне життя, але коли настав час, він став до лав аеромобільного батальйону. Він обрав шлях воїна, щоб боронити рідну землю, своїх близьких, наше майбутнє. Ми згадуємо його не лише як солдата, а як людину, яка мала відвагу бути на передовій. Його ім’я — серед тих, хто не вагаючись став на захист України. Його подвиг — приклад справжньої мужності.








